Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається як перехід від індустріального суспільства до інформаційного, появу якого пов`язують з інформаційною революцією, розвитком інформаційних технологій, що радикально змінюють суспільне життя. Цей перехід відбувається нерівномірно, що обумовлюється як національною специфікою, так і станом розвитку світового співтовариства. Поняття “інформаційне суспільство” сьогодні використовують для визначення суспільства, у якому економіка, політика та культура залежать від створення, збереження і доступності інформації у національному і світовому масштабах.
Існують різноманітні підходи до становлення і розвитку інформаційного суспільства, навіть у розвинених країнах світу. Теоретичне обґрунтування розвитку інформаційного устрою значно відстає від практичних потреб, що розвиваються досить швидкими темпами. Важливо дослідити досвід становлення інформаційного суспільства в розвинених країнах світу для того, щоб Україна не залишилась осторонь цього процесу і, беручи за орієнтир європейські стандарти, могла вибудувати стратегію власного розвитку, рухатись у напрямку європейської інтеграції.
Практичним зрізом визначення актуальності теми є процеси становлення інформаційного суспільства як у світовому масштабі, так і на локальному рівні. Більшість країн світу проголосили орієнтиром побудову інформаційного суспільства.
Водночас є недостатнім лише проголошення положень на державному рівні щодо розвитку інформатизації, надання громадянам доступу до інформаційних ресурсів. Сьогодні практично кожна країна постала перед необхідністю здійснення інноваційних реформ шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій, сучасних знань та інформації як найважливішого ресурсу життєдіяльності суспільства ХХІ століття. Оскільки інформаційне суспільство будується в межах двох його моделей (західна і азійська), і стало глобальним політичним, ідеологічним, соціально-практичним явищем, то актуальним постає завдання осмислити концептуальні засади інформаційного суспільства, вивчити досвід інших країн щодо його побудови.
Пріоритет у розробці теорії інформаційного суспільства із самого початку належав західним соціологам, які називали становлення майбутнього інформаційного устрою по-різному: “посткапіталістичним”, “постмодерним”, “постцивілізаційним” тощо.
Інформаційну цивілізацію багато дослідників визначають як постформаційну , що змінює роль та статус держави та її органів в суспільстві, суспільному розвитку. Держава набуває в інформаційному суспільстві нових рис, нового значення. У новій інформаційній економіці успіх буде визначатися ринком, а не державою.
Отже, основна її роль в цьому суспільстві повинна зводитися до установки правил, саме вона має діяти у виді приклада, моделі. Державні органи таким чином також повинні пройти певний етап реінжинирінгу.
Так, дійсно, на сьогодні практично кожна країна постала перед необхідністю здійснення інноваційних реформ шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій, сучасних знань та інформації як найважливішого ресурсу життєдіяльності суспільства ХХІ століття. Інформаційні технології посідають чільне місце в нашому житті, тому це поняття є багатофункціональним та нечітким. Інформаційна цивілізація зараз рухається в далеке майбутнє, що дає можливість та надію на краще іноваційне майбутне. Отже, основна її роль в цьому суспільстві повинна зводитися до установки правил, саме тут вона має діяти у виді приклада, моделі.
ОтветитьУдалить